В житті іноді трапляються несподівано приємні моменти.
Недавно до мого будинка завітали незвичайні гості – юні прихожани нашого храму. Вже завершився період колядок, щедрівок і Новорічних вітань.
Тому мета візиту була головною інтригою. І коли хлопці повідомили, що хочуть пожертвувати на ЗСУ від своїх “матеріальних здобутків” – це викликало цілу бурю емоцій: і здивування, і радість, і втіху…
Особливо тому, що це не прості прихожани. Один – наймолодший(але зі стажем) пономар, а інший – син найповажнішого(по стажу) вівтарника. На їх самостійне рішення, мабуть, не в останню чергу вплинув дух церковної громади, спрямований на молитовну і матеріальну підтримку підтримку наших захисників.
Префразовуючи поета, хочеться вигукнути: “О, Україно! Якби твоя земля таких синів не народжувала – засохла б нива життя!
Божого їм благословіння в праці і милосерді!

В Зовнішній розвідці України завжди були самі чесні, самовіддані професіонали, які виконують найскладніші таємні та стратегічно важливі завдання, які ризикують своїм життям заради Українського народу та нашої перемоги.
Вітаємо з Днем Зовнішньої розвідки України!

За благословенням Предстоятеля Української Православної Церкви Блаженнішого Онуфрія Митрополита Київського та всієї України військове духовенство та волонтери Фонду підтримки захисників України звершили Різдвяну духовно-гуманітарну місію по всьому східному фронту з молитвою, з іконою Покрови Цариці Небесної з часткою Її Омофору, колядками та подарунками для військових.

Різдвяна духовно-гуманітарна місія військового духовенства Української Православної Церкви продовжується. Разом несемо світло Віфлеємської зірки✨, славимо Богонемовля Христа, допомагаємо тим, хто цього потребує.