ЗСУ, З 24.02 КОЖЕН ДЕНЬ, ЦЕ ВАШ ДЕНЬ.

Народ Божий робить свою справу у тилу і на фронті кожного дня, а Церква у всій повноті ділить його біль і перемоги. Живе одним життям, молитвою і спільною справою. Від початку, до кінця життя воїна. 

Її руки занурювали вас немовлям у хрестильну купель.

Вони ж кропили святою водою і сльозами батюшок, благословляючи на захист Вітчизни.

Її, Церкви, руки, ВАШІ РУКИ, хрестяться перед наступом чи під артобстрілом, коли осколки риють землю на відстані подиху і сиплють холодною землею в обличчя. А вдома ваші родичі і рідні священники гаряче моляться, аби ви пройшли крізь цей вогонь.  

Її руки, ВАШИМИ ДОЛОНЯМИ, рятують життя пораненому другу і пораненому ворогу на полі бою, адже кожне життя має значення, кожна душа безцінна. А виявлене милосердя потрібне передусім вашій безсмертній християнській душі.

Ці руки несуть надію в охоплені війною регіони нашої Держави. Надію на мирне життя, на порятунок, на майбутнє України.