Нині Україна переживає важкі випробування, що пов’язані із жорстокою кровопролитною війною. Заради своєї свободи і незалежності українці, в умовах повномасштабної агресії Російської Федерації проти України, роблять все можливе і неможливе для відсічі збройного нападу і забезпечення суверенітету нашої Держави. Завдяки мужності і рішучим діям військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань, увесь світ захоплюється героїзмом українського народу, які попри всі жахи війни виборюють право вільно жити і трудитися на власній землі. 

Без сумніву, війна потребує колосальних людських ресурсів. Ціною власного життя та здоров’я воїни самовіддано стримують просування противника. Зрозуміло, що окрім військової амуніції, засобів захисту та зв’язку, захисники України потребують і духовної підтримки та допомоги, адже в час війни у людини пробуджуються релігійні почуття, бо саме віра допомагає багатьом пережити страхи, страждання, біль, відчуття безвиходу та втрату надії. 

Відомо, що, згідно з ч. 1 ст. 35 Конституції України, кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність.

З метою реалізації конституційного права військовослужбовців Збройних Сил України, Національної гвардії України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Державної прикордонної служби України, працівників та членів їх сімей на свободу світогляду та віросповідання шляхом задоволення їх духовнорелігійних потреб, ухвалено Закон України «Про Службу військового капеланства». 

З самого початку збройної агресії Російської Федерації проти України до захисту держави долучилися віряни та священнослужителі Української Православної Церкви, які служать у лавах Збройних Сил та інших військових формувань України. Духовенство Української Православної Церкви регулярно, на волонтерських засадах здійснює задоволення духовно-релігійних потреб військовослужбовців, які є вірянами УПЦ, однак і досі офіційно не отримало права здійснювати військову капеланську діяльність. 

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 вказаного нормативно-правового акту, військовий капелан – особа, яка в установленому цим Законом порядку отримала мандат на право здійснення військової капеланської діяльності, уклала контракт про проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу (виключно на посадах Служби військового капеланства) та здійснює військову капеланську діяльність у підрозділах Збройних Сил України, Національної гвардії України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та Державної прикордонної служби України на підставах та в порядку, передбачених цим Законом. 

На порталі Державної служби України з етнополітики та свободи совісті оприлюднено інформацію, відповідно до якої станом на 13 жовтня 2023 року  ДЕСС виготовлено 466 мандатів на право здійснення капеланської діяльності у військових формуваннях України. Такі мандати видано представникам Православної Церкви України, Української Греко-Католицької церкви, Римо-Католицької Церкви, Української Євангельської Церкви, Української Церкви християн віри євангельської, Духовному управлінню мусульман України тощо. Натомість, священнослужителі Української Православної Церкви так і не отримали жодного мандату на капеланство. 

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 24 Основного Закону, громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

На даний час віряни Української Православної Церкви, які перебувають у лавах Збройних Сил України та здійснюють захист суверенітету, територіальної цілісності, зазнають утисків із боку держави у зв’язку із обмеженням конституційного права на свободу совісті. Функціонування демократичного суспільства із дотриманням принципу верховенства права є неможливим у разі невиправданого втручання держави у діяльність релігійних організацій. Запорукою незалежності України є консолідація української нації, зміцнення національної єдності у державі, на що впливає дотримання права кожного на свободу світогляду і віросповідання, а також встановлення відносин взаємної релігійної і світоглядної терпимості й поваги між громадянами. Релігійно-конфесійне різноманіття є однією із особливостей України, тому держава має захищати права і законні інтереси усіх релігійних організацій, не вдаючись до утисків чи переслідування. Дискримінація Української Православної Церкви у питанні отримання мандатів на здійснення військової капеланської діяльності суперечить європейським стандартам у сфері прав людини.

Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій, Предстоятель Української Православної Церкви, звертаючись 16 жовтня 2023 року до учасників щорічних зборів військового духовенства УПЦ, зазначив: «Кожен християнин є не лише громадянином неба – Царства Небесного, куди він покликаний Господом, але й громадянином своєї земної Батьківщини, для нас з вами – України. Захист своєї Батьківщини є священним обов’язком кожного громадянина, а відтак і кожного вірянина Української Православної Церкви. Наші парафіяни воюють на фронті, допомагають в тилу, збирають допомогу для ЗСУ. Тому служіння військового духовенства сьогодні є надзвичайно важливим. Наші пастирі, втілюючи у реальність образ євангельського життя, роблять усе від них залежне, аби молитовно та матеріально допомогти обездоленим жителям зруйнованих міст і сіл Донеччини, Луганщини, Запоріжжя та Херсонщини. Священнослужителі Української Православної Церкви опікуються пораненими воїнами у шпиталях, надаючи разом із ліками для оздоровлення тіла й ліки для спасіння душі. Велика вам шана і вдячність, всечесні отці, за те, що ви своїми справами показуєте добрий і гарний приклад справжнього пастирства, що ви невтомно служите і трудитесь заради перемоги та жаданого миру».

Священнослужителі Української Православної Церкви несуть свій послух старанно та неухильно, з щирою вірою у милосердя Боже і надією на Його допомогу, в очікуванні припинення кровопролитної війни і досягнення Перемоги і справедливого миру.

 Синодальний відділ із взаємодії зі Збройними Силами України та іншими військовими формуваннями наголошує на наявності запитів від військовослужбовців, які є вірянами УПЦ, на отримання душпастирської опіки,  що спрямована на забезпечення релігійної, етичної, моральної, духовної підтримки та сприяння формуванню особистісної стійкості і належного духовного стану особового складу. 

 Отож, захисники України потребують отримання морально-психологічної допомоги й отримання душпастирської опіки капеланами Української Православної Церкви. Тому священнослужителі Української Православної Церкви, які звершують духовно-пастирську опіку військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань України звертаються до командування і керівництва Збройних Сил України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також до правоохоронних органів та правозахисних організаційіз проханням здійснити реагування на дискримінацію священнослужителів Української Православної Церкви у питанні отримання мандатів на право здійснення військової капеланської діяльності та цілковито посприяти отриманню священнослужителями Української

Православної Церкви мандатів на здійснення військової капеланської діяльності.

18 жовтня 2023 р.  

Від імені учасників зборів священнослужителів Української Православної Церкви, що відповідають за духовно-пастирську опіку військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань України,

з повагою, +Августин, митрополит Білоцерківськйи та Богуславський, голова Синодального відділу Української Православної Церкви із взаємодії зі Збройними Силами та іншими військовими формуваннями України.