«Глибокошановна Тамаро Іванівно! Глибоким сумом відгукнулася в нашому серці звістка про смерть Вашого сина. Розділяємо з Вами біль понесеної важкої втрати й молимось за новопреставленого воїна Олександра. Олександр був людиною яскравих дарувань, широкої душі, доброго серця. Біля 5 років життя і трудів Вашого сина були безпосередньо пов’язані з Синодальним військовим відділом нашої Церкви, де Олександр займався організацією військових паломництв, а також редагував і видавав православний журнал для воїнів «Віра і честь».

Як високий фахівець, який мав багатий досвід в журналістиці і видавничій справі, він здобув повагу у всіх, кому доводилось працювати разом з ним.Життя і труди Вашого сина, його людські якості стали яскравим свідченням того, що нині, як і за всіх часів, успішно будувати життя не є можливим без глибоких моральних засад, що закладені в серці людини.

Висловлюємо щирі співчуття Вам, вельмишановна Тамаро Іванівно, Вашим рідним і близьким. Дякуємо Вам за виховання такого чудового сина, який віддав своє життя за Батьківщину. Всемилостивий Господь хай вселить його душу в оселях праведників! Вічна пам’ять самовідданому і мужньому захиснику України!».

Олександр Андрущенко був головним редактором православного журналу для воїнів «Віра і честь» в 2013-2016 роках, в якому, крім авторської колонки, вів також декілька інших рубрик. В якості співробітника військового відділу брав участь в організації паломництв для військовослужбовців до християнських святинь в Грузію, Вірменію, Румунію, Болгарію, Грецію, Італію та до інших країн. Олександр не був священиком, але, маючи богословську освіту і талант журналіста він популярно тлумачив християнське свідчення про Бога у військовому середовищі. Знання військової етики і розуміння християнського ставлення до військової служби допомогли йому свідомо вступити до лав ЗСУ навесні 2022 року. Після отримання важкого поранення воїн Олександр Андрущенко помер в шпиталі 26 березня 2025 року. Вічна пам’ять воїну Олександру!